10 клас ( література)

Завдання з 18.05 по 22.05

Написати відгук на один із творів української літератури, що вивчався протягом навчального року.

ЯК ПИСАТИ ВІДГУК НА КНИГУ

Відгук – це ваша особиста думка про зміст книжки, оцінка її позитивних і негативних рис.

Дуже уважно прочитайте твір, обміркуйте його зміст.

Обов’язково вкажіть автора і назву.

Тема та основна думка твору.

Де і коли відбуваються зображені в ньому події.

Запишіть, які епізоди викликали у вас найсильніші враження.

Вкажіть, що сподобалось, а що ні, і чому.

Напишіть про героїв твору, їх вчинки, цікаві випадки.

Зверніть увагу на мову твору, оформлення книжки.

Вкажіть, чим збагатив вас твір, над яким питанням змусив

замислитися, чи допомогли вам під час читання ілюстрації.

Виберіть форму вашого відгуку (лист до товариша, до

        автора твору, лист у видавництво, стаття у стінгазету)

 Подбайте, щоб у заголовку було виражено основну думку.

Підготуйтеся до підсумкової контрольної роботи. Згадайте авторів та твори, що вивчалися протягом року: Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім*я", Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля","Хазяїн", Іван Франко "Сойчине крило", "Украдене щастя", поезії, Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків", "Intermezzo", Ольга Кобилянська "Фантазія-експромт", "Меланхолійний вальс", Василь Стефаник "Камінний хрест", Володимир Винниченко "Момент", Леся Українка "Лісова пісня", поезії, Микола Вороний ""Блакитна панна", "Інфанта", Олександр Олесь "З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "По дорозі в казку".

Завдання з 12.05 по 18.05
Життя та творчість Олександра Олеся

https://www.youtube.com/watch?v=duo_sJA0IZw

https://www.youtube.com/watch?v=j-Mmhi07Lvw

1. За підручником: с.205-217.

2. Скласти письмове висловлювання на одну з тем.

·         Дитячі й юнацькі роки О. Олеся.

·         З чого починалась літературна діяльність митця.

·         Що змусило поета виїхати за кордон і залишитися там назавжди.

·         Життя митця в еміграції.

3.с. 214 -  дати письмові відповіді на П'ЯТЬ  питань (на вибір із рубрики "Діалог із текстом").

4.  Прочитати драматичний етюд "По дорозі в Казку" та скласти літературний паспорт.

ЗАВДАННЯ З 04.05 по 11.05

 1. Перейдіть за посиланням та виконайте тестові завдання з теми " Життя та творчісь Лесі Українки"

https://onlinetestpad.com/ho5skxfbbol2c

Зверніть увагу, що на виконання роботи ви маєте 30 хвилин!!! УВАЖНО прочитайте інструкцію, перед тим, як розпочати!!!

ЖИТТЯ ТА ТВОТЧІСТЬ МИКОЛИ ВОРОНОГО

2. Опрацювати біографію МИКОЛИ ВОРОНОГО за підручником с.196-200. Письмово виконати завдання №1-6 на с.200.

3. Прочитати поезії "Блакитна панна" та "Інфанта". Скласти літературні паспорти, користуючись с.201-204 підручника. 

БЛАКИТНА ПАННА

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»

А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.

І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески

Словникова робота.

-          Блавати – волошки; шовкова тканина блакитного кольору.

-          Арабеска – вид орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів і т. ін., який поширився в Європі під впливом арабського мистецтва; жанр інструментальної п’єси витонченого примхливого характеру.

-          Фреска – вид живопису; настінний розпис картини, нанесений водяними фарбами по свіжо нанесеній вологій штукатурці.

-          Гротеск –  (від фр. – смішний, незвичайний) – художній засіб, що грунтується на свідомому карикатурному спотворенні, порушенні форм і розмірів предметів, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного чи смішного з комічним. Гротеск – вищий ступінь комічного. Термін цей походить від знайдених у ХУІ ст. Італійським художником Рафаелем химерних настінних малюнків у римських підземних гротах.
 Це – модерністська поезія Розстріляного відродження

 КОМПОЗИЦІЯ

 (І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна ;

(II октава) Весна — Блакитна Панна з’являється,їй хвала;

(III октава) опис краси Панни ;

(IV октава) у душі ліричного героя радість: «в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні».

 Символічні образи

    Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії);

     Блакить (символ джерела духу);

     «Осанна!» (символ вітання бога) та ін.

 Поезію «Інфанта» Микола Вороний почав писати 1907 року, а до друку підготував аж через п’ятнадцять років, у 1922 році.

Твір поет написав під враженням від старовинної картини «Інфанта». У ньому виразно відчувається вплив на поета французького та російського символізму.

ІНФАНТА

Різьблю свій сон... От ніби вчора ми
Зійшлись,— і стріча та жива.
На землю тканками прозорими
Лягли осінні дерева.

Акордами проміннострунними
День хвилював і тихо гас.
Над килимами вогнелунними
Венера кинула алмаз.

У завивалі мрійнотканому
Дрімала синя далечінь,—
І от на обрії туманному
Замиготіла ваша тінь.

Дзвінкою чорною сильветою
Вона упала на емаль,
А поза нею вуалетою
Стелився попелястий жаль.

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,
Що виринає з тьми століть.
Вітали вас — мій дух сполоханий,
Рум’яне сяйво і блакить.

Бриніли в серці домінантою
Чуття побожної хвали,
Коли величною інфантою
Ви поуз мене перейшли.

Ви усміхнулись яснозоряно
Холодним полиском очей,—
І я схилився упокорено,
Діткнутий лезом двох мечей.

Освячений, в солодкій муці я
Був по той бік добра і зла...
А наді мною Революція
В червоній заграві пливла.

Словникова робота.

- Інфанта –  титул принцеси королівського дому в Іспанії і Португалії; особа, яка має такий титул

- Домінанта – головний пануючий принцип, ідея, ознака; найважливіша складова частина.

Завдання з 27.04 по 30.04.
 

1.Вивчити напам’ять поезію Лесі Українки «Contra spem spero!», відео надіслати мені (конвектуйте файли!).

2. Опрацювати за підручником  с.183-187. Завдання №1-8 на с.187 виконати письмово.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
https://maximum.fm/novini_t2

Леся Українка – Contra spem spero! Текст вірша

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

https://maximum.fm/novini_t

 https://www.youtube.com/watch?v=pnp9kWunmCQ
 Леся Українка

Завдання з 21.04 по 24.04.
Виконайте тестові завдання.

Завдання з 06.04 по 17.04. 
(В.Винниченко, Леся Українка)

Тема. Життя та творчість Володимира Винниченка. 

1.Перейдіть за посиланням, уважно прослухайте та складіть невеликий конспект у робочих зошитах

https://www.youtube.com/watch?v=owyIqlODiRU&t=10s

2. Прочитати новелу "МОМЕНТ", скласти літературний паспорт . 

3. Охарактеризувати панночку. 

4.Написати твір-мініатюру "Яким у новелі є погляд на щастя? Чи погоджуєтеся ви із цим поглядом?"

"Момент" Фільм-екранізація 

В. Винниченко, режисер - Тесленко О.

 https://www.youtube.com/watch?v=ixKAa5KNktw

1. .Підготувати за матеріалами підручника (с.177 -195) або за матеріалами мережі Інтернет презентацію «Леся Українка. Життєвий і творчий шлях».

2. Читати драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Скласти літературний паспорт.

Переглянути відео за посиланням:

Леся Українка - "геній тендітної незламності"

https://youtu.be/XAMuTi1g93E

https://www.youtube.com/watch?v=NurQWMp5aOI 
Відеоурок: Леся Українка "Лісова пісня"

https://www.youtube.com/watch?v=lbDGmz1UgU0

Відеоурок: Леся Українка "Лісова пісня". Образи твору та його художні особливості.


ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 

Про причини еміграції дослідив В.Колісник. Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони залишалися аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії – Австро-Угорщини. У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості.

На початку ХХ століття на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом. У Галичині панівне становище посідали польські поміщики.

Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.

Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади – 24 тисячі. Протягом 1890 – 1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців.

Символічні образи і деталі

1) Камінний хрест – пам’ятник усім емігрантам, які покинули рідний край у пошуках кращої соціально-економічної долі, батьківщини, тяжкої праці, терпіння народу, що хилиться під кам’яною вагою, гніту, але не падає пам’ять про І.Дідуха, безвихідь, титанічна марна праця, частка героя, відчай, печаль… поховання людини заживо, долі, крові й поту.

2) Дідух – хліб, сніп, основа життя, українство, поминання померлих, символ урожаю.

3) Горб – тяжка праця, безвихідь, рідна земля, пам’ять.

4) Прощання Дідуха з рідною хатою, селом, односельчанами – похорон душі героя.

5) Прадавня пісня про осіннє листя – для підсилення трагізму психологічний прийом.

6) Чужа земля – символ смерті, еміграції.

7) Туга – любов до рідної землі і вимушена розлука, як камінь, викинутий хвилею на берег.

8) Смерть.

9) Символ нашого уроку – журавель – туга за рідним краєм, калина – символ України і Дідух – українство, основа життя.

Художня деталь – така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. 

 

У чому ж суть художньої деталі в «Камінному хресті»? 

 За допомогою художньої деталі автор показав картини життя убогої селянської родини, допоміг нам уявити нещасних людей-емігрантів, відтворив страждання душі Івана Дідуха, показав його жертвою умов.

1. Бліц-опитування «Віднови біографію»(виконуєте, фотографуєте, надсилаєте на korobets.o.v@gmail.com)

1. Василь Стефаник народився ….. року в селі …… на ….. .

2. Він походив із сім’ї …. .

3. Освіту здобував у ……, ……, …… .

4. Мріяв вивчитися на ….. .

5. Перша його стаття надрукована в журналі……, підписана псевдонімом…… …… .

6. …… вийшла у Чернівцях перша збірка новел — “…….”, яка принесла Стефаникові загальне визнання.

7. Створив …. новели.

8. Найвідоміші з них: …………

9. …….. року  одружився з Ольгою Гаморак.

10. Мав …… синів.

11. Помер В. Стефаник у …. році.

12. Похований у …… поруч із ….. .

Домашнє завдання!!!

Написати твір-мініатюру

на тему:

«Емігрант – зрадник чи патріот».

Ольга Юліанівна Кобилянська

ПОВІСТЬ «ЗЕМЛЯ» О. КОБИЛЯНСЬКОЇ — ПСИХОЛОГІЧНЕ ТРАКТУВАННЯ ВІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Чи не в усі часи люди боролися за землю. Земля приносила людям радість і горе, багатство і банкрутство, вабила своїми надрами і широчінню. Народ споконвіку не просто дбав, а плекав землю, передавав наступним поколінням свою лю­бов до поля, як найдорожчий спадок. Недарма казали: «Шануй землю і вона тебе пошанує» або «Віддай себе землі, і вона віддячить тобі сторицею». Проблема лю­дини і землі хвилювала відданих народу письменників Панаса Мирного, Михай­ла Коцюбинського, а Ольга Кобилянська так і назвала свою повість — «Земля».

У цьому творі зображено сім’ю заможного селянина Івоніки Федорчука. Об­раз землі — основа конфлікту. Ставленням до землі герої перевіряються на лю­дяність та справедливість. Довго гнув Івоніка спину разом зі своєю дружиною Марійкою в молоді роки, щоб бути господарем на своєму клаптику. Земля стала для нього живою істотою, рідною і дорогою. Любов до неї, до праці він прищеплював і своїм синам Михайлові та Саві.

А як же ставилося до цього молоде покоління? Михайло не копіює батька, він не прагне розширення господарства, хоча любить землю змалку. Покохавши Анну, хлопець не зважав на її бідність. Перед службою він думає більше про свою кохану, ніж про землю. А яким виріс Сава? Злий і впертий у стосунках з батьками та Ми­хайлом, здатний іноді підняти руку на матір; а спересердя говорить батькам, що їхньої землі не потребує. Він без будь-якої потреби вбиває тварин і птахів. Проте водночас Саву постійно гризла і мучила тривога, що не дістане він ніякої землі.

Письменниця через деталі підкреслює психологічне спрямування ситуації. Коли Івоніка розповідав дружині, що гроші пропали й Михайла заберуть до війська, неначе іншими очима подивився батько на Саву. Це дуже виразна психологічна деталь. Івоніка знає, що втрачає хлопця, тому тепер його зір особливо пильний.

Залишивши Михайла у війську, батько наяву і в снах з ним. Після страшного сну опівночі він іде до міста й застає сина хворим, внутрішньо майже гото­вим до втечі з армії. Становище Михайла його дуже вразило. Івоніка запитує себе, хто має право кривдити людей, знущатися з його дитини. Але не зміг вдатися до помсти старий батько, навіть крикнути не міг «від болю серця. Лише його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно». Так письменниця зображує психологічний стан Івоніки. У його уяві малюється жахлива картина розстрілу сина-дезертира. Але хіба міг подумати батько про братовбивчу кулю? Звичайно, ні.

В Івоніці поєднується сила і покірність, доброта і твердість, любов і прагнен­ня правди. Це образ людини зі складною психікою, мужньої і здатної глибоко відчути чужий біль. Гостро засуджуючи рекрутчину як велике соціальне лихо, Ольга Кобилянська підкреслює трагедію солдатського життя. Михайло всім сер­цем рветься додому, до землі, до праці. Жорстокість жовнірства загартувала йо­го волю. Під час відпустки, зустрівшись з Анною, Михайло рішуче думає піти проти волі батьків і одружитися з дівчиною, навіть покинути господарство і пра­цювати в місті. В останній день відпустки він думає про Анну, хоче піти до міс­та, щоб купити їй подарунок. Але мрії його не здійснилися, за намовою Сави Михайло йде до сусіднього лісу по смерть.

Чи прикидався Сава, коли «ридав» біля тіла мертвого брата. Гадаю, що він не вдавав жалю за Михайлом. Докори сумління не могли не гризти душу Сави. А потім він замкнувся в собі. Убивши брата за землю, Сава почув прокляття зем­лі і крові на собі. Він збайдужів до батьків. «Його душа мов без внутрішнього постійного життя, мов без ладу стала. Чи, може, вже з дитинства була такою?»

О. Кобилянська зуміла дати проникливий аналіз образу Сави, підкресливши і соціальні причини трагедії. Дуже правдиво письменниця відповідає на питан­ня: «Чи був він щасливий з Рахірою?» Вона випила «з нього душевну благород­ність до останньої краплі, а стративши це — стратив і себе самого».

Коли труп Михайла був уже в хаті, стан батька теж характеризують психоло­гічні деталі. Він не може промовити і слова. Тільки поглядом звертається до лю­дей, запитуючи: «Чи він ішов сам до лісу, чи з Савою?» Батьківське серце відчуває всю правду. Старий батько знає вбивцю, але не хоче втрачати другого сина. Та ко­ли Саві доведуть убивство, він не запротестує. То хай же буде так, як буде.

Втративши сина, Івоніка відвернувся від землі. Згорьована людина намага­ється в ній побачити основну причину трагедії, адже Рахіра була двоюрідною сестрою Сави, і тому кохання між ними було гріховним, і через цей гріх трапи­лося нещастя.

А як же Марійка пережила сімейну трагедію? Були хвилини, коли вона, охо­плена божевільним обуренням і ненавистю, хотіла б бачити Саву «з чорною землею в устах з навхрест складеними руками». Це глибока трагедія матері, яка бажає синові смерті. Марійка почала сторонитися людей, заглибилась у свою жалобу, з якої не було виходу.

Трагедія цієї родини нагадує біблійну історію про Каїна й Авеля. Братовбив­ство — страшний гріх, злочин. Злочин обов’язково буде покараний, і найчасті­ше це покарання йде через докори сумління злочинця, через нещастя з близь­кими йому людьми, через відсутність духовного спокою та щастя. Чому ця трагедія трапилася в порядній, працьовитій родині? Мабуть, Івоніка боготворив землю й працю, але не догледів власних синів і тому втратив їх обох.