ЗАВДАННЯ З 18.05 ПО 22.05

1. Параграф 30, вправа 352(І,ІІ)(виконати з поясненням: за новим або старим Правописом),вправа 354, параграф 31, вправа 364(І), параграф 32, вправа 380.

ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ПІДСУМКОВОЇ КР!!!

Повторити: стилістичні норми, орфоепічні норми, лексичне значення слів, фразеологія, частини мови, словосполучення, просте та складне речення.

ЗАВДАННЯ З 12.05 ПО 15.05

1. Параграф 28, вправа 335(І,ІІ), параграф 29, вправа 347(І,ІІ).

Уважно продивіться теоретичний матеріал про відокремлені члени речення в підручнику!!!

Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире.

Відокремлються тільки другорядні члени речення.

Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме?

Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами:

Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.

ЗАВДАННЯ З 04.05 ПО 08.05

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

1. Опрацювати параграф 27. Виконати ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИ РОЗБІР ВИДІЛЕНИХ РЕЧЕНЬ

із вправи 323.

КОЖНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ, що входить до складу складного, теж характеризуємо(односкадне чи двоскладне, поширене чи непоширене, повне чи неповне, ускладнене(чим саме?) чи неускладнене)

ОБОВ'ЯЗКОВО підкреслюємо другорядні члени речення!!!

КРЕСЛИМО СХЕМИ РЕЧЕНЬ!!!

ЗАВДАННЯ з 27.04 по 30.04

1. Опрацюйте параграфи 25, 26; виконайте вправи 309, 313.

Вставні слова та словосполучення

ЗАВДАННЯ з 21.04 по 24.04

1. Опрацюйте параграф 24, виконайте вправу 297(І,ІІ).

2. Виконайте тестові завдання.

Тестові завдання

1. Односкладним безособовим є речення
А По селу застрибало відлуння цокоту сокири.
Б Навколо запахло чебрецем і м’ятою.
В Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.
Г Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
Д Батьківщину і матір не вибирають.
2. Односкладним називним в реченім
А У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
Б Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
В У синіх відрах листя лопушине.
Г Твої спогади світлі, але щемливі.
Д За вікном жоржини й чорнобривці.
3. Односкладним означено-особовим є речення
А Бережи честь змолоду.
Б Ночвами моря не перепливеш.
В Лупайте сю скалу!
Г Поспішайте творити добро!
Д Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.
4. Односкладним неозначено-особовим є речення
А Батьків не вибирають.
Б Нарешті ремонтують магістраль.
В Правди не сховаєш.
Г Коней на переправі не міняють.
Д З двох бід вибирають меншу.
5. Односкладним узагальнено-особовим є речення
А День народження святкуватиму пізніше.
Б Правда неправду перетягне.
В Немає пісні без любові.
Г Держи кишеню і уста замкненими.
Д Спинися, мить, зіграй сонату вічну!
6. Односкладним узагальнено-особовим є речення
А Весна, і смерть, і світле воскресіння.
Б По радіо повідомляють про нельотну погоду.
В Семеро одного не ждуть.
Г Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Д Незабаром має світати.
7. З’ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення	Приклад
1 означено-особове	А Свого щастя і колесом не об’їдеш.
2 неозначено-особове	Б Нині холодно навіть удень,
3 узагальнено-особове	В Стою, мов скеля, непорушний.
4 безособове	Г До Харкова в’їжджали зночі.
	Д Пекельний посвист снарядів,

8. З’ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення	Приклад
1 означено-особове	А Сьогодні світлий день Різдва.
2 неозначено-особове	Б 3 полони хліба не спечеш.
3 узагальнено-особове	В Весною в селі встають рано.
4 безособове	Г Любим дивитись на зорі, на їх неосяжну сім’ю.
	Д Працювати далі над сюжетом чи покинути?

9. З’ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення	Приклад
1 означено-особове	А Пахло чебрецем і свіжою травою.
2 неозначено-особове	Б Довгий яр, білою черемхою залитий.
3 узагальнено-особове	В Більше роби та менше говори.
4 називне	Г Наливайтесь, житечко й ячмінь, тепловиною.
	Д Весілля справляли по-старосвітському.

10. З’ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення	Приклад
1 означено-особове	А Журбою поля не виореш.
2 неозначено-особове	Б Цього літа градом побило врожай.
3 узагальнено-особове	В Пахощі весняного лугу,
4 безособове	Г Покремсали життя моє на частки.
	Д Люблю чернігівську дорогу — весною, влітку, восени.

11. З’ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення	Приклад
1 означено-особове	А Незнятий кадр незіграної ролі.
2 неозначено-особове	Б За одного небитого двох битих дають.
3 узагальнено особове	В Благословляю і люблю твоє чоло двадцятивесне.
4 безособове	Г Зелене море зроблять із Дніпра.
	Д Завіяло, заговорило снігом у полі.

12, З’ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення	Приклад
1 означено-особове	А Криши, ламай, трощи стереотипи,
2 неозначено-особове	Б У повітрі стало тепліше й світліше.
3 узагальнено-особове	В Чінчину хату опечатали, забили.
4 називне	Г Слухай кожного, але не з кожним говори.
	Д Спокійні очі, сива голова, жорстка кирея кольору нічного.

ЗАВДАННЯ з 13.04 по 17.04

Синтаксис і пунктуація простого речення

Головні та другорядні члени речення

Дати письмово відповіді на запитання.

1.Словосполучення -це ...

2.За допомогою чого здійснюється граматичний зв’язок між головним і залежним словом?

3.Що означає підрядний зв’язок у словосполученні?

4.На які види поділяються словосполучення за способом вираження головного слова?

5.Розрізняють такі способи підрядного зв’язку слів у словосполученні ....

6.Не належать до словосполучень....

7.Чим відрізняються лексичні словосполучення від фразеологічних?

8.Яка особливість простих і складних словосполучень?

ТЕСТИ

1. Лише словосполучення наведено в рядку
А наперекір волі, швидко прочитаний, тушуватися про брата
Б знайдена книжка, не тільки сумління, промінь сонця
В будуть читати, мрія про літо, найбільш успішний
Г у присмерках ночі, дуже швидко, до п’ятої ранку
Д відповідно до положення, дарувати квіти, досі не прочитаний

2. Простим за будовою є словосполучення
А проводити відповідно до положення
Б інструкція для складання кошторису
В агент у справах продажу
Г усе добре обмірковувати
Д мандрувати містами Європи
3. Складним за будовою є словосполучення
А спробувати перейти рубікон
Б буду переглядати кінофільм
В навколо нового корпусу
Г найбільш продуктивна праця
Д засвоїти новий матеріал
4. Потребує редагування словосполучення
А кліпати очима
Б кілька сосон
В ходити по горам
Г два фахівці
Д у зеленому пальті
5. Простий підмет ужито в реченні
А Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.
Б Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.
В Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.
Г Оця реальна мить вже завтра буде спомином.
Д Стежкою наближалися дві молодиці.
6. Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні
А Визволені не можуть забути своїх визволителів,
Б Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.
В І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.
Г Буде змушений упасти мертвим хижий птах.
Д Починає світати за лісом червоною барвою.
7. Простий дієслівний присудок ужито в реченні
А Море було безбарвне, аж чорне.
Б Гірські печери ще затоплені водою.
В Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.
Г Щире кохання не вкрите серпанками.
Д Грудневі дерева стоять голі.
8. Складений іменний присудок ужито в реченні
А Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.
Б Художник щоразу все мусить відкривати заново.
В Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад.
Г А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому.
Д Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті!
9. Однорідними підметами й присудками ускладнено речення
А Селяни виходять на городи, поля, копають і висівають у землю насіння.
Б За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.
В Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло.
Г Лози, кручі, висип, ліс — усе блищить і сяє на сонці.
Д Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.
10. Підмет виділено в реченні
А Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.
Б Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
В Над синім бором в рудих корчах мела-крутила крута зима.
Г Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.
Д Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.
11. Обставину причини вжито в реченні
А На небі сонце — серед нив я.
Б Сни від розкоші вередує.
В Цього року вродило краще.
Г Зима крізь вії дивиться на світ.
Д Вражень вистачить на все життя.
12. Означення виділено в реченні
А Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні
Б Література справді спроможна сприяти розвиткові людини.
В Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.
Г Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.
Д Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.
13. Узгоджене означення виділено в реченні
А Наше життя — бурхливий океан.
Б Роки життя не владні над тобою.
В Стрижку наголо в нас називають солдатською.
Г Світло сонця розлилося по всьому степу.
Д Клен напроти кидав тінь на грядки.

14. Установіть відповідність.

Часи речення	Приклад (виділене слово)
1 присудок	А Козак не без долі, дівка не без щастя.
2 обставина	Б Козак мовчить, а все знає.
3 означення	В І холод не страшний, коли козак молодий.
4 додаток	Г Не братайся з козаками мед пити.
	Д Козакові Омелькові картопельки тепленької.

15. Поширеним є речення
А Літо й досі не здається.
Б Батько з сином були терплячими.
В Чумацький Шлях — сузір’я.
Г Братик нашкодив і накивав п’ятами.
Д Кожен з нас, буває, помиляється.
16. Непоширеним є речення
А Ще сонячні промені сплять.
Б Не все пробачить можна і забути.
В Сусіди почали бити тривогу.
Г Сиплеться і сиплеться осіннє листя.
Д Сміливі завжди мають щастя.
17. Повним є речення
А Трохи вище від ставка — млин.
Б Навколо тільки дрімучий тютюн і мак.
В Марудна справа — жити без баталій.
Г У долині — луки, трави по пояс.
Д В полях — озера талої води.
18. Неповним є речення
А Лиш боротись — значить жить.
Б У нього очі — наче волошки в житі.
В А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.
Г В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.
Д Напевне, в кожному із нас дрімає щось від Піфагора.
19. Установіть відповідність

Приклад

Вид простого речення

1односкладне

А Свята наївність — фразеологізм.

2непоширене

Б На сході троянди світання в хитанні гілок золотих.

3 ускладнене

В І вірші, і щастя — усе суєта, окрім золотистої чашечки кави

4 неповне

Г Ночвами моря не перепливеш.

Д Наступає ніжно на траву скромна по-жіночому бджола.

20. Відокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А     Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.
Б     Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.
В     Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й ледь не зітхає.
Г     Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

ЗАВДАННЯ (з 06.04 по 10.04)

Опрацювати параграфи підручника 21, 22, 23 та виконати вправи 265,268, 276,279,292.

Завдання виконуєте в зошитах, фотографуєте та надсилаєте korobets.o.v@gmail.com

Службові частини мови та вигук. Виконати до 27.03.

Службові слова — це неповнозначні слова, які не називають реалій, а тільки вказують на відношення між ними.

Службові слова
прийменник	сполучник	частка
в, на, під, поміж	і, й, але, що, щоб, де	би, б, ж, же, казна-, не

Прийменник

Прийменник — службова частини мови, яка разом з формою непрямого відмінка іменників, а також деяких числівників і займенників виражає відношення між предметами, відношення дії, стану чи ознаки до предмета.Групи прийменників за походженням

Непохідні (первинні)	Похідні (вторинні)
прийменники, які не походять від інших частин мови	утворені складанням двох чи кількох непохідних прийменників	утворені поєднанням іменників та прислівників з непохідними прийменниками	утворені переходом слів інших частин мови в прийменники
у_, на, до, з, без, для	задля, поміж, з-за	під час, назустріч, відповідно до	близько, кінець, шляхом

За будовою:

прості: у, по, про, над;
складні (утворені поєднанням кількох простих): понад, з-посеред;
складені (утворені поєднанням прийменника з повнозначним словом): з метою, відповідно до.

СПОЛУЧНИК

Сполучник — службова частини мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення й окремих речень у тексті: Хоч мороз і припікає, зате комарів немає (Нар. творчість).

Групи сполучників за значенням

Сурядні (з'єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення)	Підрядні (поєднують головну та залежну частини складнопідрядного речення)
єднальні: і, й, та (і), і..А, ні...ні, ані...ані, не тільки ... а й	причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв'язку з тим що
	часові: коли, тільки, як, щойно, ледве, як тільки, після того як
протиставні: а, але, та (але), зате, проте, однак	умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо...то
протиставні: а, але, та (але), зате, проте, однак	мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб
розділові: або, чи, хоч, або...або, чи...чи, хоч...хоч, то...то, чи то...чи то, не то...не то	допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай
	порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов, ніби, немовбито
	з'ясувальні: що, щоб, як
	міри та ступеня: аж, що аж, що й
	наслідкові: так що

Групи сполучників за будовою

Прості	Складні (пишуться завжди разом)	Складені (пишуться завжди окремо)
і, й, а, але, та, чи, би, як, коли, хоч	якби (як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов)	тому що, дарма що, для того щоб, так що

Групи сполучників за вживанням

Одиничні	Повторювані	Парні
а, але, зате, проте, однак, бо, коли (Караюсь, мучуся, але не каюсь ).	і...і, ні,..ні, або...або, то...то, не то...не то (Місяць... то виринав, то потопав).	хоч...але, не тільки...а й, як...так і, якби...то й (Як дбаєш, так і маєш).

Сполучники зате, проте, якби, щоб треба відрізняти від однозвучних з ними самостійних слів те, як, що, які з прийменниками за, про або з частками би, б пишуться окремо:

Сполучники	Самостійні частини мови з прийменниками або частками
1. Бійці замовкли, пластинку зняли, проте (але) пісня продовжувала звучати (0. Гончар).	1. Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове, небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов (М. Коцюбинський).
2. На гору доступитися нелегко, зате (але) з гори зручніше боронитись (Леся Українка). Сполучники проте, зате можна замінити сполучником але.	2. Ти знаєш за те люблю тебе, що думки маєш ти у високості. До займенника те, вжитого з прийменником про або за, можна поставити питання (про що?)
3. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода).	3. Що б не сталося, ми не розлучимось (Леся Українка). Займенник що логічно наголошений, а частка б може змінювати позицію в реченні.
4. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).	4. Як би ти славила тепер в житті розквітлий світ і рідну землю милу (В. Масенко). Прислівник як завжди виділяється наголосом, а частку би можна перенести в інше місце речення.

Правопис сполучників

Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками:адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова:абощо, тощо.
Окремо пишуться:
а) сполучники з частками б, би, ж, же:або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би;
б) складені сполучники:дарма що, для того щоб,замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьому, тай, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як,через те що й под.
Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.

ЧАСТКА

Частка — службова частини мови, яка надає словам або реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить засобом творення форм слів та похідних слів. Основне значення частки — видозміна значень окремих слів, цілих речень.

Групи часток за значенням і вживанням

Група	Роль у мовленні	Приклади
Формотворчі	утворюють форми дієслів: умовного способу наказового способу	би, б хай, нехай
Заперечні	передають заперечення	не, ні, ані
Модальні	уживаються для оформлення запитання ствердження думки підсилення думки виділення окремих слів і підсилення їхнього значення вказівки на предмет, дію, місце вказівки на кількість спонукання до дії	чи, хіба, невже еге, атож, так, аякже як, та, що за, що то, навіть, тільки, хоч, хоча 6, лише, лишень, аж, же, таки, уже, собі от, це, то, ото, он, ген, приблизно, майже, мало не, трохи не, чи не годі, бодай, -бо, -но, ну

Правопис часток

Спосіб написання	Умова	Приклади
Разом	частки аби, ані, де, чи, чим, що, як у складі будь-якої частини мови	абиякий, аніскільки, чимдуж, щосили
	частки би, б, же, ж, то, що в складі сполучників або інших часток	мовби, нібито, аякже, абощо
	частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах і в складі займенників і прислівників	купається, вклонивсь, колись, когось
Через дефіс	частки -бо, -но, -то, -от, -таки, що стоять безпосередньо після слова, якого стосуються	чекай-но, тому-то, знайшов-таки (але таки знайшов, усе ж таки)
Через дефіс	частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, які стали префіксами або суфіксами в прислівниках і займенниках	казна-хто, бозна-чому, хто-небудь
Окремо	формотворчі частки	хотілося б, нехай готує
	частки, що надають словам смислових чи емоційних відтінків	аж, ж, саме, ще, хоч
	частки у сполуках слів (здебільшого в сполучних словах)	поки що, навряд д чи, дарма що, що за, що ж до

ВИГУК

Вигук — це особлива частини мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови, оскільки не мають номінативного значення і не виконують у реченні службових функцій.

Групи вигуків

За походженням	непохідні (утворені з одного або кількох звуків)	о! ого! ех! гм!
За походженням	похідні (утворені від інших частин мови)	жах! отакої! прощавай!
За значенням	емоційні (передають почуття, емоції, переживання)	Боже мій! еге!
	волевиявлення (виражають спонукання до певної дії)	годі! геть! алло! марш!
	мовного етикету (виражають привітання, прощання, подяку, вибачення тощо)	привіт! бувайте! перепрошую! будь ласка!
Звуконаслідувальні слова	окремий вид слів, що їх умовно зараховують до вигуків (відтворюють голоси істот і шуми)	ку-ку! ш-ш-ш! дзень-дзень!

До похідних вигуків належать також вигукові фразеологізми: От тобі й маєш! Матінка моя рідна! Воронь Боже!

Пунктуаційне оформлення вигуків у реченнях

1. Вигуки в реченні відокремлюються комами:
Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).
2. Коли вигук, що стоїть на початку речення, вимовляється з посиленою інтонацією, то після нього ставиться знак оклику:
Прощавайте! Ждіте волі! Гей! на коні! Всі у путь!(П. Тичина)
3. Якщо вигук, який стоїть у середині речення, вимовляється з піднесенням, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з малої букви:
Всі, у кого серце вірне! Сонцю нашої весни, Сійте зерно — гей! — добірне В нерозмежені лани!(М. Рильський)
4. Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання:
Гей ви, юначе, підтягніться, треба йти швидше.
5. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ними пов'язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються:
О пісне блаженна! О пісне крилата, Лети над землею, дзвени і зови...(М. Чернявський)
6. Вигуки о, ой можуть не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер:
Ой не світи, місяченьку, Не світи нікому...(Нар. творчість)
7. Знак оклику ставиться й після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень:
Гай! Гай! Анхізонька видати...(І. Котляревський)

Виконайте тестові завдання.

1. Усі прийменники написано правильно в рядку
А з метою, з-над, наприкінці, з-перед
Б у продовж, поперед, упоперек, з-під
В з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас
Г по-під, за винятком, із-за, поруч
Д позаду, на перекір, гот, навколо
2. Усі прийменники написано правильно в рядку
А відповідно до, щодо, за-для, позаду
Б з-посеред, окрім, під-кінець, заради
В у галузі, за винятком, з-під, навпроти
Г на зустріч, згідно з, всупереч, поміж
Д не зважаючи на, попри, з-поза, услід
3. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.
Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.
Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.
Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.
4. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Без крані не проживеш.
Б Друзі пізнаються в біді.
В Не гріє сонце на чужині.
Г Як гукнеш, так і відгукнеться.
Д Час за гроші не зможеш купити.
5. Прийменник виділено в реченні
А Лунає неподалік пісня сили, краси.
Б Назустріч здіймалося місто в бронзі.
В Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.
Г Козаки навколо фортеці копали шанці.
Д Десь поблизу виводив свою пісню соловей.
6. Прийменник виділено в реченні
А Навколо — ворогів закрадливість лукава,
Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло
В Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.
Г Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.
Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати,
7. Правильно вжито прийменник в обох варіантах рядка
А відпочити після обіду (по обіді)
Б організувати з ініціативи (по ініціативі)
В надіслати на вимогу (по вимозі)
Г міліція у справах неповнолітніх (по справам)
Д за романом Олеся Гончара (по роману)
8. Помилково вжито прийменник у варіанті
А заходьмо по двоє
Б наказ по коледжу
В розпис по дереву
Г сходіть по молоко
Д надішли по адресі
9. Помилково вжито прийменник у варіанті
А іти за морозивом
Б писати за зразком
В твір за картиною
Г економіст за фахом
Д за взаємною згодою
10. Помилково вжито прийменник у варіанті
А на думку науковців
Б виступити на захист
В спілкуватися на суржику
Г надіслати на адресу
Д відгукнутися на запит
11. Граматично правильно побудовано словосполучення
А змагання по настільному тенісу
Б при сприянні міністерства
В звернутися по допомогу
Г пропустити із-за хвороби
Д розмовляє на англійській мові
12. Граматично правильно побудовано словосполучення
А звернутися по питанню
Б забути із-за неуважності
В виконати на вимогу
Г відповідно з наказом
Д хворіти пневмонією
13. Граматично правильно побудовано словосполучення
А заступник по виховній роботі
Б повертатися на тролейбусі
В викликати по прізвищу
Г розсістися по своїх місцях
Д виконати на замовлення
14. Граматично правильно побудовано словосполучення
А на протязі кварталу
Б конспект по зоології
В згідно до постанови
Г перекладати чеською
Д отримати по адресу
15. Граматично правильно побудовано словосполучення
А погодитися при умовах
Б виконати за бажанням
В чекати біля двох годин
Г еколог по спеціальності
Д спізнитися із-за негоди
16. Частки НЕМАЄ в реченні
А Розум за гроші не купиш.
В Лунають лише пісні солов’їні.
В Тече вода із-за гаю та попід горою.
Г Нехай квітне планета чистотою.
Д Тільки з юних літ мені відкрилась правда.
17. Частки НЕМАЄ в реченні
А Правда таки переможе.
Б Пішов би я в Україну.
В Майже тиждень не було дощу.
Г Я буду крізь сльози сміятись.
Д От де, люди, наша слава.
18. Частки НЕМАЄ в реченні
А Не вмирає душа наша.
В Зосталася тільки надія одна.
В Ліси наче світилися наскрізь.
Г Скромність — це любов до людей.
Д Живемо ми на одній Землі!
19. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/як, отак/то, бозна/скільки
Б все/ж/таки, такий/от, казна/що
В невже/таки, тільки/що, годі/бо
Г ані/хто, як/небудь, казна/чому
Д скажи/по, що/року, будь/чому
20. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/хто, якби/то, що/не/день
Б казна/коли, аби/кого, хтозна/що
В чого/небудь, як/то, де/котрий
Г будь/як, що/небудь, зумів/таки
Д от/так, будь/кому, хтозна/як
21. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А навряд/чи, тут/таки, казна/де
Б де/коли, правда/бо, будь/чого
В які/ж/бо, колись/то, що/небудь
Г отак/бо, скажи/но, будь/звідки
Д отож/бо, ну/бо, таки/прийшов
22. Правила правопису частки порушено в реченні
А На те й лихо, щоб з тим лихом битись.
Б Отаке то на сім світі роблягь людям люди.
В Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?
Г Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?
Д І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.
23. Правила правопису частки порушено в реченні
А А серце таки рветься до кращого життя.
Б О, якби-то листя, листя не жовтіло…
В А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.
Г «Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.
Д Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.
24. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А дарма/що, іди/ко, будь/коли
Б таки/так, тільки/но, будь/як
В все/таки, так/от, аби/що
Г отакий/то, як/небудь, казна/шо
Д хтозна/де, хіба/що, будь/коли
25. Правила правопису частки порушено в реченні
А Шастя не шукають, а таки здобувають.
Б І все-таки нелегко буть собою!
В Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!
Г О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою.
Д Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.
26. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.
Б Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.
В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.
Г Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.
Д Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.
27. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.
Б Що/б не трапилося — будь людиною.
В Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.
Г Що/б не робив — роби добре.
Д Що/б жить — ні в кого права не питаюсь!
28. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.
Б Про що/б не писав поет, він завжди пише про людину.
В Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.
Г Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.
Д Як/би не тис мороз, а весна буде.
29. Виділену сполуку треба писати окремо в реченні
А Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.
Б Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.
В Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.
Г Як/би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.
Д Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.
30. Вигук виділено у варіанті
А Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.
Б Як тебе не любити, Києве мій.
В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!
Г Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.
Д Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.

Вивчаємо дієприкметник, дієприслівник!!!

Дієприкметник — особлива форма дієслова, що називає ознаку за дією або станом і відповідає на запитання який? (пожовклий, засипаний, забутий). Дієприкметник має спільні ознаки з дієсловом і прикметником.

Має такі ознаки дієслова і прикметика:

Дієслівні ознаки

Прикметникові ознаки

вид (доконаний — протоптані, недоконаний — мелений)

відповідає на питання який? яка? тощо

час (теперішній — квітуючий, минулий — зниклий)

змінюється за родами, числами, відмінками: почутий, почута, почуте, почуті, почутого тощо

залежні слова (іменник, займенник, прислівник: вишитий шовком)

залежить від іменника (прочитана повість, спечений хліб)

у реченні виступає означенням або частиною складеного іменного присудка: Принишкли вкриті росою трави. Небо захмарене.

Дієприкметники, як і прикметники, змінюються за родами, числами іі відмінками.

Дієприкметниковий зворот — це дієприкметник разом із залежними словами.

У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням.

Виділяємо комами дієприкметниковий зворот, якщо він:

1) стоїть після пояснюваного слова:
Ще спить [земля], засипана снігами.

2) якщо між означенням і означуваним словом стоять інші члени речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.

Дієприкметниковий зворот перед пояснюваним словом здебільшого не виділяється комами (Ще спить засипана снігами [земля]).

Зауважте!

Дієприкметниковий зворот має стояти якомога ближче до означуваного слова, інакше може спотворитися смисл речення:

Каштани нагадують свічки, розбуджені весною. — Каштани, розбуджені весною, нагадують свічки.

Дієприкметниковий зворот не може бути розірваний іншими членами речення. Таке речення потребує редагування:

Засипана земля весняними квітами нагадувала килим. — Земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим.

Картинки по запросу "дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти 10 клас"

Дієприслівниковий зворот

Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим зворотом. У реченні зворот завжди виступає обставиною і є одним членом речення: Не знаючи броду, не лізь у воду.

На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою незалежно від його місця в реченні: Вони стали на поріг, шукаючи очима дівчину. Шукаючи очима дівчину, вони стали на поріг. Вони, шукаючи очима дівчину, стали на поріг. Якщо два чи більше дієприслівникових звороти стоять поряд, вони є однорідними обставинами, між ними ставимо кому. Кому не ставимо, якщо дієприслівникові звороти з’єднані неповторюваним сполучником: Крутячи старий коловорот і в криницю нахиливши лиця, опускали цинкове відро. Дієприслівникові звороти-фразеологізми, які стоять після дієслів, комами не виділяють: Сидіти склавши руки. Якщо виражений фразеологізмом дієприслівниковий зворот стоїть перед дієсловом-присудком, його виділяють комою: Склавши руки, сидіти.

Одиничний дієприслівник не виділяють комами, якщо він стоїть після дієслова-присудка і має значення обставини способу дії: Ідуть співаючи дівчата. Виділяють комою одиничний дієприслівник, якщо він означає додаткову дію до дієслова-присудка: Буйний вітер замовк, пролетівши.

Ступені порівняння прислівників

Ступені порівняння мають тільки прислівники, утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е (гарний — гарно, добрий — добре).

Ступенів порівняння є два — вищий і найвищий. Як і в прикметниках, форми ступенів порівняння прислівників вказують на більшу міру вияву названої ознаки. Порівняйте: розповісти докладно — розповісти докладніше — розповісти найдокладніше. Кожен зі ступенів порівняння має дві форми — просту і складену.

Проста форма вищого ступеня утворюється за допомогою суфіксів -ш-, -іш- та кінцевого прислівникового суфікса -е: веселіше, молодше.
Примітка
Якщо у прислівнику є суфікси -к-, -ок-, то під час творення форми вищого ступеня вони випадають і вживається суфікс -ш-: швидко –> швидше; глибоко — глибше.
Під час утворення прислівників вищого ступеня за допомогою суфікса -ш- відбуваються ті самі звукові зміни, що й у прикметниках: дорого — дорожче, близько — ближче, високо — вище.
Деякі прислівники вищого ступеня мають інші, ніж звичайні прислівники, корені:
погано — гірше,
добре — краще,
багато — більше,
мало — менше.
Значення вищої міри ознаки може посилюватись додаванням слів ще, трохи, значно, куди: ще сильніше, куди швидше.
Проста форма найвищого ступеня утворюється від форми вищого ступеня за допомогою префікса най-: сильніше— найсильніше, легше — найлегше.
Для підсилення можуть вживатися префікси як- і що-: якнайточніше, щонайкраще.

Складена форма ступенів порівняння прислівників утворюється додаванням до звичайного прислівника:

для вищого ступеня — слова більш, значення якого подібне до значення суфіксів -ш-, -іш- у простій формі (більш популярно, більш повно);
для найвищого ступеня — слова найбільш, значення якого тотожне значенням суфіксів -ш- або -іш- та префікса най- у простій формі (найбільш глибоко, найбільш зручно).

Завдяки такій близькості значень прості та складені форми ступенів порівняння прислівників є граматичними синонімами. Порівняйте:Найгрізніше мовчить гроза (Симоненко). — Найбільш грізно мовчить гроза.
Проте вживаються вони неоднаково: прості форми — загальновживані, складені — вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях: У стислому переказі зміст передається більш коротко, ніж у докладному. Найбільш повно правила орфографії викладено в “Українському правописі”.
Примітка
Складені форми ступенів порівняння можуть вказувати і на міру ознаки, меншу від звичайної. Тоді вживаються слова менш і найменш: Менш гостро відбувалося обговорення другого питання (Із газети). Найменш докладно описано службові частини мови (Із рецензії).

Виконайте тестові завдання.

1. З’ясуйте, скільки дієслів у наведеному реченні. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання.

А 3
В 4
В 5
Г 6
Д 7

2. Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами.

Форма дієслова	Приклад
1 інфінітив	А виготовляючи
2 особова форма	Б виготовляють
3 дієприкметник	В виготовляти
4 дієприслівник	Г виготовлено
	Д виготовлений

3. Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами.

Форма дієслова	Приклад
1 особова форма	А заквітчаний
2 безособова форма	Б заквітчано
3 дієприкметник	В заквітчаємо
4 дієприслівник	Г заквітчати
	Д заквітчавши

4. Дієприкметник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.
Б Серпанками прикрита, глуха солов’я срібна ніч.
В Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний.
Г Ніхто не годен вищі барви вбити, даровані мені святим чуттям.
Д Тебе у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма.

5.Дієприкметниками є всі слова рядка
А зніяковілий, змужнілий, існуючий
Б упорядкований, виконувана, в’ялий
В пом’якшений, м’який, зм’якшений
Г працьовитий, працюючий, опрацьований
Д дрібненький, здрібнілий, подрібнений
6. Дієприкметники виділено в усіх словосполученнях, ОКРІМ
А засмаглі діти
Б розв’язувані задачі
В співаючі хористи
Г прохололий сніданок
Д радісне хлоп’ятко
7. Дієприкметник виділена в прислів’ї
А Решетом воду не носять.
Б За одного битого двох небитих дають.
В Добрий кожух, та не на мене шитий.
Г У ледачого руки не болять
Д Шилом моря не нагрієш.
8.Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.
Б Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.
В Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.
Г Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.
Д Довго чув я полонений сном солов’їну пісню за моїм вікном.
9. Дієприслівниками є всі слова рядка
А залишивши, залишаючи, залишені
Б читаючи, прочитавши, дочитуючи
В тремтячи, тремтячі, затремтівши
Г засинаючи, заснувши, заснулий
Д вишиваючи, вишитий, вишивши
10. Дієприслівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Не знаючи броду, не лізь у воду.
Б Подорожуючи, не пускай коня галоном.
В Залізо випробовують куючи.
Г Під лежачий камінь вода не тече.
Д Не спечеш калачі, сидячи на печі.
11. За допомогою суфікса -ачи (-ячи) утворяться дієприслівники від обох дієслів рядка
А клеїти, боротися
Б ловити, стелити
В стояти,плакати
Г сипати, лежати
Д кричати, колоти
12. Літеру и треба писати на місці пропуску в кожному рядку ОКРІМ
А вправно перепливш.. річку
Б добре володіюч.. німецькою
В ведуч.. шкільного вечора
Г знаюч.. свою історію
Д гойдаюч.. зелені віти
13.Дієприслівниковий зворот ужито в реченні
А Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть.
Б Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.
В Незважаючи на втрати, настрій у бійців був піднесено войовничий.
Г Він не стогнав, він умирав стоячи і не знав, що так умирають у легендах.
Д З Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську долину.
14. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А Каштан зацвів білим цвітом, піднявши до сонця, свої свічки.
Б Листя на гіллі, передчасно пожовкло й осипалось встеляючи тротуар.
В Дерево благало дощу, пожадливо ловлячи, життєдайні краплі роси.
Г Сумував каштан, затиснувши у своїх кулачках зеленаві їжачки.
Д Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каштану, молодість.
15. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Кучерявий червень надбіг і не оглядаючись відбігає.
Б Жевріючи з’являлась над обрієм ранкова зоря.
В За вікном пожовк виноград і не дозрівши.
Г Дівчина стрепенувшись підвела голову.
Д Вітер лютий утомившись ліг спочити.
16. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А сильно — сильніше
Б чисто — чистіше
В високо — вижче
Г мало — менше
Д солодко — солодше
17. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
А багато — більше — найбагато
Б тяжко — тяжіше — найтяжіше
В товсто — товсше — найтовсше
Г струнко — стрункіше — найстрункішіше
Д глибоко — глибше — найглибше
18. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Нестерпно бути мертвим за життя.
Б Ніде щиріше не співають, як на війні.
В Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.
Г Ліс ще дрімає в передранішній тиші.
Д Глянь кругом себе — рай найкращий.

ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ!!! Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки прислівники. Формами якого ступеня порівняння вони є? Розберіть їх за будовою.
1. Перші кроки даються…. 2. Голова… радиться з очима та вухами. 3. … сльоза висихає. 4. Ту вівцю першою стрижуть, яка… мекає. 5. Свій пес… кусає. 6. Порожній посуд… дзвенить.
7. … бити того, хто не борониться. 8. Партач… трісок робить.
ДОВІДКА
Найголосніше. Найшвидше. Найнабридливіше. Найважче. Найболючіше. Найбільше. Найлегше. Найбільше.

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ: https://webpen.com.ua
Виконати завдання в зошитах, сфотографувати та надіслати на електронну адресу: korobets.o.v@gmail.com
Виконайте тестові завдання.

1.Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка :

А) без..ядерний ,ал..янс ,вар..єте ,гравюра

Б) ін..єкція , зв..язок ,Лук..яненко ,мавп..ячий

В) транс...європейський , під..юджувати , двох..ярусний ,торф..яний

Г) узгір..я , п..єдестал ,моркв..яний , без..язикий.

2.М’який знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка :

А)віс..тю , т..охкати , стан..те , медал..йон

Б)уман..ський , на вишен..ці ,їдал..ня , людс..кість

В)дон..чин , т..мяний ,у скрин..ці ,війс..ко

Г)камін..чик , тон..ше ,нян..чити , велетенс..кий.

3.Подвоєні літери треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка :

А)сумлін..ість , глибочен..ий ,забов..аніти , зметен..ий

Б)роз..броєння , від..алений ,без..убий ,від..ячити

В)священ..ик , священ..ий , злочин..иця , від..ерти

Г)дан..ий ,закон..ий ,курортн..ий ,жадан..ий.

4.Літеру С треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка :

А)..конфузитися , ..підлоба ,..фабрикований ,..худнути

Б)..молотити ,..мастити , ..прямувати ,..сушити

В)..фальсифікувати ,..середини , ..тривожити , ..чіплювач

Г)..командувати , ..шивання , ..ціплений ,..трусити.

5.Орфографічну помилку допущено в слові :

А)звеличити , минуле , протекла , матері

Б)тривога , крапельки , хиталися ,веселка

В)далеч , велич , щебетав , величезний

Г)лимон , варево , променистий , колисанка.

6.Літеру Е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка :

А)бл..ск , тр..вога , щ.. міти ,кр..шити

Б)пал..чка ,мар..во , бл..щати , тр..ває

В)кр..хкий , бер..гиня ,стр..маний ,скр..гіт

Г)в..зти , сер..да , оч..рет , в..сілля.

7.Спрщення приголосних на письмі позначається в усіх словах рядка :

А)улес..ливий ,совіс..ний ,корис..ний ,чес..ний

Б)пес..ливий ,звіс..но ,проїз..ний ,турис..ський

В)сер..це ,піс..ний ,жаліс..ливий ,студен..ський

Г)блис..нути , віс..ник , тиж..невий , шіс..надцять.

8.Через дефіс пишуться всі слова в рядку :

А)екс/чемпіон , прем’єр/міністр ,напів/фабрикат ,шафа/купе

Б)чар/зілля ,пройди/світ ,кіловат/година ,міні/спідниця

В)рок/музика ,пів/Києва ,Дніпро/ріка ,дівчина/львів’янка

Г)відео/касета ,контр/атака ,жук/короїд , щастя/доля.

9.Помилку допущено в написанні слова іншомовного походження в рядку:

А)силует , вікінг , циклон , кімоно ,

Б)диспут , зигзаг , кілограм , діалог

В)дизель , жилет ,жираф , вітраж

Г)кипарис , фініш , титан , Чікаго.

10.Помилки у правописі великої літери допущено в рядку :

А)грінченків словник , франкова кімната

Б)гоголівський рядок , донкіхотівський вітряк

В)ахіллесове сухожилля , тичинівське слово

Г)піфагорівска теорема , пушкінські рукописи.

11.Кількість букв відповідає кількості звуків в усіх словах рядка :

А)сила , поличка , мріяти , сміявся

Б)сонячний , струмок , вулиця , сон

В)життя , каштан , школяр , ярмо

Г)береза , фільм , пальці , школа.

12.Звуків більше , ніж букв у всіх словах рядка :

А)яхта , ім’я ,підв’язати , ящик

Б)миряни , вирубують , цікавлять , тінь

В)кількість ,м’який , договір , літопис

Г)чисельник , юрист , завдання , джем.

13.Літери Я ,Ю ,Є позначають два звуки в усіх словах рядка :

А)юрта , лисиця , суддя ,ллє

Б)яблуко , яма ,малюнок ,Євпаторія

В)Європа ,рядно ,куля , маляр

Г)ясно , від’ємний ,юрба ,єдність.

14.В усіх словах приголосні лише тверді в рядку :

А)працювати , життя ,хазяїн , монета

Б)поличка ,рік ,сила ,струна

В)сказати ,полотно , сон , струна

Г)влітку , людина , серце , зірка.

15.Синонімічний ряд утворюють слова рядка :

А)казати , говорити , повідати , висловлюватись

Б)сміятись , байдикувати , відпочивати , святкувати

В)мужність , рішучість , відвага , гордість

Г)родина , сім’я ,покоління , нащадок.

16.Омоніми використано в реченні :

А)Широке поле , а на ньому дівча бур’ян поле.

Б)Одна гора високая , а друга низькая.

В)Не милуй мене шовково , ясно – соколово.

Г)Не було нічого кращого для легеня , як ходити по полонині.

17.Антонімічну пару вжито в прислів’ї :

А)Говорили – балакали , сіли та й заплакали.

Б)Не кажи гоп , доки не перескочиш.

В)Хай буде гречка , аби не суперечка.

Г)В добрім житті кучері вються , а в поганім січуться.

18.До емоційно забарвленої лексики належать усі слова рядка :

А)путь , вміння ,суспільство , метро

Б)книга ,розмова , земля , вікно

В)патякати , теревенити , цвенькати ,джеркотіти

Г)хата ,ніч , аптека , сова.

19.Фразеологічний зворот ужито в реченні :

А)А поставити крапку над «і» - то неабияке мистецтво в житті.

Б)Ніколи не ставиш крапку в кінці речення !

В)Три крапки у кінці речення – знак до роздумів не раз.

Г)Крапка – то розділовий знак у кінці розповідного речення.

20.Антонім до фразеологіму «як оселедців у бочці» є в реченні:

А)Зажив тепер Чіпка з Грицьком душа в душу.

Б)Що ти нам , чоловіче , сон рябої кобили розказуєш ?!

В)А у нього того добра як кіт наплакав.

Г)А дві сусідки коло плоту перемивали третій кісточки.

21.Спільнокореневими є всі слова рядка :

А)широкий , широкому , широкого , широкі

Б)високий , вищий , найвищий ,височенький

В)птах , пташиний , птахом пташине

Г)колосок , заколоситься ,колосковий ,колоситися.

22. Форми одного і того ж слова вжито в рядку :

А)дорога ,в дорозі ,дорогою , на дорогах

Б)друг , дружити ,подруга ,дружба

В)кавун , кавунець ,кавунисько , кавунчик

Г)білий , білити ,білуватий ,білявий.

23.Префіксальним способом утворені слова врядку :

А)заробити , вишити , зашити ,підробити

Б)мировий ,помирити , мирний ,миритися

В)весло , весляр , веслувати ,веслами

Г)зеленіти , ворожити , біліти ,любити.

24.Способом складання основ утворено всі слова в рядку :

А)нашивка , запорізький ,обідраний ,уявний

Б)змієлов , сизокрилий ,злочин , лицемір

В)недруг , підстанція ,зустріч, запит

Г)блиснути , касовий , німка , надпис.

25.Установіть відповідність між прикладом та правилом уживання великої літери:

1.усі слова треба писати з великої букви А)(Д ,д)алекий (С,с)хід

2.з великої букви пишем лиш перше слово Б)(Н,н)ароди (П,п)івночі

3.з великої букви пишеться лише друге слово В)(Б,б)удинок (В,в)чителя

4.усі слова пишуться з малої букви Г)(Н,н)ародний (А,а)ртист

Д)(З,з)аслужений

(А,а)ртист(У,у)країни

26.Установіть відповідність між словом та його характеристикою :

1.у слові на один звук більше , ніж букв А)будень

2.у слові на один звук менше , ніж букв Б)прозаїк

3.у слові однакова кількість звуків і букв В)джміль

4.у слові на два звуки менше , ніж букв Г)зупинка

Д)між’яр’я

27.Установіть відповідність між групою лексики та прикладами :

Група лексики Приклади

1.архаїзми А)очіпок , пістоль

2.історизми Б)спудей , лицедій

3.неологізми В)допіру , кукуля

4.діалектизми Г)плата,матриця

Д)какао , карамель

28.Установіть відповідність між фразеологізмом та його тлумаченням :

1.на ладан дихати А)соромитися

2.ховати очі Б)швидко втекти

3.накивати п’ятами В)сердитися

4.надути губи Г)бути кволим ,немічним

Д)займатися спортом

29.Установіть відповідність між словом та способом його творення:

1.префіксальний А)юнь

2.суфіксальний Б)м’ясорубка

3.префіксально – суфіксальний В)нашивка

4.складання основ Г)полтавчанин

Д)переддень

30.Установіть відповідність між словами та їх будовою:

Слово Будова слова

1.чисто А)корінь , суфікс , закінчення

2.добренький Б)корінь , суфікс

3.праліс В)префікс, корінь, нульовезакінчення

4.прегарненький Г)префікс,корінь,суфікс,закінчення

Д)корінь

Здійснити орфографічно-пунктуаційне оформлення тексту: зняти дужки, вставивши пропущені літери, і розставити розділові знаки).

Наші пісні

Ми ж(е/и)вемо (в/у) с..віті, де співіснує бе(з/с)ліч ритмів кл(е/и)па(н/нн)я коси тупіт копит (і/й) (з/дз)юрча(н/нн)я молока (в/у) відрі (і/й) хлюпа(н/нн)я морс..ких хвил.. (і/й) п(е/и)рестук пої(зн/здн)их коліс (і/й) цока(н/нн я годинн(е/и)ка. Одарова(н/нн)ий муз(е/и)кал..ним слухом наш народ тонко ві(д/т/чч)чуває (в/у)сі ритми, тому (і/й) витворив бли(з/с)..ко тр..охсот тисяч народних пісен.., якими зачаровує весь світ. Їх (в/у) нас сила..(е/и)ле(н/нн)а на буд..(..)який смак хлопцям подавай Ой на горі та..й ж(е/и)н..ці жнуть а дівчатам Цвіте тер(е/и)н.

Ам(е/и)р(е/и)кан..цям (і/й) не л(е/и)ше їм важко уявити (Р/р)іздво без Колядки (з/дз)вонів – пісні, слова якої поклад(е/и)но на муз(е/и)ку славетного (У/у)країн..с..кого композитора Миколи Л(е/и)онтовича. Наш Щедрик пр(е/и)крашає такі вс(е/и)с..вітн..о...відомі філ..ми Гаррі Поттер Сам удома Загубл(е/и)(н/нн)ий (в/у) Н..ю..Йорку.

А чи зна(є/ї)те ви, що (в/у) (К/к)осмосі першою прозвучала (У/у)країнс..ка піс..ня Д(е/и)влюс.. я на небо... Понад півстоліття тому її виконав наш з(е/и)мляк – космонавт Павло Попович. Напевно автор піс..ні М(е/и)хайло П(е/и)тренко (і/й) не/сподівався, що його творі(н/нн)я звучат(е/и)ме аж за небом, де навіт.. сокіл не/літає.

Наші піс..ні з буд..(..)якими мотивами чи з пристра(сн/стн)ими (К/к)арпа(тс/ц)..кими ритмами (в/у) в(е/и)кона(н/нн)і Руслани чи з тр(е/и)вожними кримс..ко..татарс..кими інтонаціями Джамали долают... (в/у)сі кордони без віз, бо (в/у) них – ж(е/и)ва душа народу (У/у)країни.

Уроки української мови та літератури

10 клас (мова)